Позичили гроші під розписку, а борг не повертають: як вимагати повернення і які строки діють

Якщо строк повернення в розписці не вказано, позичальник має повернути гроші протягом 30 днів після вашої вимоги. За прострочення діє ст. 625 ЦК, але під час воєнного стану позичальника звільнено від цієї відповідальності. Позов треба подати в межах трирічної позовної давності.

Коротка відповідь: якщо ви позичили гроші знайомому чи родичу, а він не повертає борг, спершу перевірте, чи є у вас розписка або письмовий договір, і чи визначено в ньому строк повернення. Якщо строк не визначено, надішліть письмову вимогу: позичальник має повернути позику протягом тридцяти днів від дня, коли ви її пред’явили (стаття 1049 Цивільного кодексу України). Якщо гроші так і не повернуто, ви можете звернутися до суду. Зробіть це в межах загальної позовної давності, яка становить три роки.

Коли договір позики вважається укладеним і чим його довести

Договір позики укладено з моменту, коли гроші фактично передано позичальнику (стаття 1046 ЦК). Сама обіцянка дати гроші в борг ще не створює боргу.

Письмова форма обов’язкова, якщо сума не менш як у десять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також завжди, коли позикодавцем є юридична особа (частина перша статті 1047 ЦК). На практиці майже будь-яку позику між людьми варто оформлювати письмово.

Укладення договору та його умови можна підтвердити розпискою позичальника (частина друга статті 1047 ЦК). Нотаріально посвідчувати договір закон не вимагає, але сторони можуть це зробити за бажанням.

Важливо, що саме написано в розписці. Міністерство юстиції у роз’ясненні, опублікованому на сайті Верховного Суду, посилається на постанову Касаційного цивільного суду у справі № 161/11436/21. Згідно з нею борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме та, з якої видно, що позичальник отримав конкретну суму. Формулювання «зобов’язуюсь повернути» без слів про отримання грошей може не довести, що гроші передавалися.

У розписці мають бути дата і місце складання, дані обох сторін, сума цифрами й словами, валюта, строк і спосіб повернення та підпис позичальника.

Строк повернення: з датою і без дати

Якщо в договорі чи розписці вказано дату повернення, позичальник має повернути гроші до цієї дати. Якщо строк не встановлено або його визначено моментом пред’явлення вимоги, позику треба повернути протягом тридцяти днів від дня вимоги. Інший строк можна передбачити договором.

Грошова позика вважається повернутою, коли гроші передано позикодавцю або зараховано на його банківський рахунок (стаття 1049 ЦК). Безпроцентну позику позичальник може повернути достроково, якщо договір не забороняє цього.

Якщо борг повертається частинами і позичальник прострочив чергову частину, позикодавець може вимагати достроково повернути всю решту позики (стаття 1050 ЦК). Якщо позичальник не надав обіцяного забезпечення або забезпечення погіршилося з обставин, за які позикодавець не відповідає, позикодавець також може вимагати дострокового повернення (стаття 1052 ЦК).

Проценти, інфляційні втрати і три проценти річних

Проценти за користування позикою встановлюються договором. Якщо договір передбачає проценти, але не визначає їхнього розміру, вони сплачуються на рівні облікової ставки НБУ (стаття 1048 ЦК). Позика вважається безпроцентною, якщо її укладено між фізичними особами на суму, що не перевищує п’ятдесятикратного неоподатковуваного мінімуму, і вона не пов’язана з підприємницькою діяльністю жодної зі сторін.

За прострочення грошового боргу діє стаття 625 ЦК. На вимогу кредитора боржник сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо договором або законом не встановлено інший розмір процентів. Велика Палата Верховного Суду у справі № 903/602/24 (постанова від 2 липня 2025 року) зазначила, що ці три проценти є мінімумом, який суд не може зменшити.

Касаційний цивільний суд у справі № 751/4086/24 (постанова від 16 квітня 2026 року) вказав, що інфляційні втрати рахуються за весь період прострочення. Місяці, коли індекс інфляції був меншим за 100 відсотків, теж враховуються.

Винятки на час воєнного стану

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК звільняє позичальника за договором позики або кредитним договором від відповідальності за статтею 625 ЦК, зокрема від інфляційних втрат. Також позичальник не платить неустойку (штраф, пеню) за прострочення. Звільнення діє протягом воєнного чи надзвичайного стану і тридцяти днів після його припинення або скасування. Пленум Верховного Суду в постанові № 6 від 7 лютого 2025 року не знайшов підстав вважати це правило неконституційним.

Обов’язок повернути саму позику ця норма не скасовує. Борг потрібно повернути, а позикодавець може стягнути його через суд.

Позовна давність: чи не запізно звертатися до суду

Загальна позовна давність становить три роки (стаття 257 ЦК). Суд застосовує її лише за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення. Якщо позичальник про пропуск строку не заявить, суд розгляне спір по суті.

Протягом останніх років діяли особливі правила. Під час карантину й воєнного стану строки продовжувалися, а з 30 січня 2024 року позовна давність зупинялася на період воєнного стану. Закон № 4434-IX від 14 травня 2025 року виключив пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК. З 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності знову триває.

Якщо борг давній, не відкладайте. Порахуйте строк разом з юристом, бо правила для різних періодів відрізняються.

Якщо позичальник каже, що грошей не отримував

Позичальник може оспорити договір, якщо доведе, що гроші не отримував або отримав менше, ніж зазначено (стаття 1051 ЦК). Якщо договір мав бути письмовим, суд не може спиратися на показання свідків, щоб визнати, що гроші не передавалися. Виняток стосується випадків, коли договір укладено під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості чи збігу тяжких обставин. Тому розписка з чітким формулюванням про отримання суми або банківська виписка про переказ є вашим основним доказом.

Практичний приклад

Олена позичила сусіду 40 000 гривень. Він написав розписку: «Отримав від Олени Петренко 40 000 (сорок тисяч) гривень у борг». Строку повернення в розписці немає. Олена надсилає сусіду цінний лист з описом вкладення з вимогою повернути гроші. Якщо через тридцять днів після вручення вимоги борг не повернуто, Олена може подати позов до суду. До позову вона додає оригінал розписки (або її копію з можливістю пред’явити оригінал) і докази надсилання вимоги. Поки діє воєнний стан, інфляційні втрати і три проценти річних з боржника не стягнуть, але саму суму боргу суд може стягнути.

Коли варто звернутися до юриста

Пораду юриста варто отримати, якщо борг великий, розписка складена нечітко, гроші передавалися в іноземній валюті або частинами без документів, позичальник заперечує отримання коштів чи минуло багато часу. Безоплатну правничу допомогу можна отримати в системі безоплатної правничої допомоги Міністерства юстиції.

Україна